6 найбільших помилок у сімейних питаннях

Їх найчастіше допускають жінки, але є випадки й серед чоловіків.

Знання, про які я напишу нижче, гарантовано розв’яжуть багато Ваших проблем, якщо Ви з ними стикалися, і розв’яжуть руки для суттєвого покращення свого становища (якщо, звичайно, Ви не супер-пупер експерт у сімейних відносинах і про все це не знали раніше, ще до того як я став адвокатомJ).

Помилка № 1: «Я не хочу подавати на аліменти, бо чоловік обіцяв, що сам буде платити гроші дитині, але зараз не може, бо має певні фінансові проблеми»

Це абсолютна неправда (якщо це не стосується читача, то я Вас вітаю – Ви унікальна людина із незвичайно добрим характером, Ви – виняток, Ви – унікальна особистість. Пригостіться цукеркомJ). Я жодного разу не зустрічав чоловіка, який би дотримав свого слова. Мається на увазі, що чоловік певний час не допомагав дитині, але свято обіцяв це робити в майбутньому. А якщо в чоловіка вже є інша сім’я, то він тим більше буде намагатися ухилятися від матеріального утримання дитини, кожного разу вигадуючи неймовірні виправдання для себе (повірте, ми – чоловіки – це вміємо).

Помилка № 2: «Він зміниться»

Пригадую як кілька років назад до мене звернулася жінка, яка 28 років (!) терпіла чоловіка, який за цей час неодноразово наносив їй тілесні ушкодження, декілька разів ламав ніс, ребра та інші кістки, діти не раз разом з нею ночували у під’їзді, бо п’яний батько займався «вихованням». І ось коли я складав позовну заяву про розлучення, то спитався в цієї жінки: «Наскільки розумію, то примирення з чоловіком неможливе?». А вона у відповідь підвищеним тоном: «Як це неможливе? Якщо він зміниться, то я згідна примиритися!».

Я з чемності не висловлював свою думку, але подумки сказав: «Жінко-жінко! Хто зміниться? Коли зміниться? Та це вже «завершена» людина, якій навіть могила не допоможе».

Шановні жінки, не варто витрачати своє дорогоцінне життя на людину, яка Вас не достойна. Не варто жити у постійному страху і малювати ілюзії про те, що «він зміниться». Жалійте себе і своїх дітей. Женіть в шию чоловіків (або жінок) – п’яниць і дебоширів.

Проте, якщо у Вас хороша сім’я, то кожного дня зміцнюйте її взаємною повагою, любов’ю і терпінням.

Помилка № 3: «Це моя хата, бо я тут приписаний».

Насправді прописка (реєстрація) у певному житлі надає лише право на проживання, а права власності немає. Такі помилки найчастіше виникають під час розподілу майна. Люди думають, що мають половину «фазенди» і, як кажуть у народі, з порожніми руками не підуть. Прописка (реєстрація) може тягнути за собою право власності лише у випадку приватизації житла або якщо житло відноситься до колгоспного (селянського) двору і особа була прописана (зареєстрована) в такому житлі 01.07.1990 року.

Помилка № 4: «Ми купували цю хату разом, але вона записана на чоловіка і тому ця хата мусить залишитися йому».

Тут навпаки – людина думає, що не має права ні на що претендувати, але насправді має право на половину майна.

Ми забуваємо, що якщо майно придбане в шлюбі, то на кого б воно не було зареєстровано, все-одно це є спільна власність і чоловіка, і дружини.

Навіть якщо земля раніше належала комусь одному (чоловікові чи дружині), а під час шлюбу на цій земельній ділянці подружжя побудувало будинок, то і цей будинок і земля ділиться між подружжям порівну.

Помилка №5: «Чоловік казав, що підплатить суддям і забере в мене дитину».

Ця помилка дуже розповсюджена серед жінок.

Під час процесу розлучення чоловіки, щоб «насолити» своїм дружинам і довести їх до істерики, шантажують і переконують жінок у своїй «всесильності», лякаючи через суд вирішити питання про те, щоб неповнолітня дитина після розлучення проживала біля них.

Запам’ятайте! Хоча законодавство визначає, що батько і мама мають одинакові права щодо дитини, але на практиці набагато більше захищеними є саме матері. Ніхто не зможе в матері забрати дитину (хіба що поведінка і спосіб життя матері негативно може впливати на дитину). Суди переважно вирішують ці питання справедливо.

Помилка № 6: «Я не можу розлучитися, бо каже чоловік (або дружина), що не дасть мені розлучення».

І знову маніпуляції. Розлучення – це не річ, яку можна комусь давати або не давати. Питання про розлучення вирішує суд. Так, суд може (навіть зобов’язаний) за проханням чоловіка чи дружини надати певний час для примирення, проте якщо одна зі сторін категорично наполягає на розлученні, то суд однозначно прийме рішення про розлучення.

Мої рекомендації: Я щиро бажаю всім мати міцну сім’ю, де панує любов і злагода. Але варто знати ці помилки, щоб бути хорошим порадником для інших або для себе самого якщо все-таки доведеться.